Священномученик Григорій V, Патріарх Константинопольський (в миру Георгіос Ангелопулос), народився в 1751 році в с.Дімічане в Гортинії (Пелопоннес) в бідній родині. Він з відзнакою закінчив Дімічанську школу, продовжив навчання в євангельській школі в Смірні, а потім вступив до знаменитої Патмійської школи на о.Патмосі. Там Георгіос остаточно вирішив присвятити себе служінню Богу і прийняв чернечий постриг з ім'ям Григорій. Аскетичний спосіб життя, висока моральність, великі пізнання в області світських і богословських наук зробили молодого ченця відомим серед сучасників. 
Митрополит Смирнський Прокопій висвятив святого Григорія на диякона, а потім на пресвітера. Святий Григорій був першим помічником митрополита в управлінні смирнської кафедрою. У 1875 році святий Григорій був посвячений на єпископа і став наступником митрополита Прокопія. З того часу почалося велике святительської служіння святого Григорія Церкви Христової і поневоленої Греції. Святитель Григорій успішно боровся проти різних спірних течій своєї пастви і через деякий час з'єднав всіх віруючих під своїм духовним керівництвом.

Своїм бездоганним життям він подавав людям приклад християнської моральності і чистоти. Добрий Пастир дбав також і про зміст кліру. Любов народу була відповіддю на старанні праці святителя Григорія на благо Православної Церкви і батьківщини. У 1798 році святитель Григорій кліром і народними представниками був одноголосно обраний Патріархом Константинопольським. Чотири роки Святий Патріарх Григорій Vвозголовляв грецьку церкву. Однак за такий короткий термін він встиг упорядкувати внутрішнє життя Церкви, в якій тривалий турецьке ярмо породило різні негаразди. Патріарх Григорій в той же час зміцнював наявні національні школи і створював нові. Поширення Просвітництва будило національні почуття греків. Діяльність Патріарха Григорія, спрямована на зміцнення Церкви і пробудження національної самосвідомості народу, була неугодна турецькому уряду. У 1802 році святитель Григорій був засланий на Афон. Однак просвітницька і наукова діяльність Святителя не перервалася. На Афоні він переклав на розмовну грецьку мову мови свв. Василія Великого та Іоанна Златоустаго. У 1806 році святитель Григорій був повернутий на патріарший престол. Його діяльність у другий період патріаршества була продовженням попередньої. У 1808 р святителя знову посилають на Афон. Протягом 10 років він вів там подвижницьке аскетичне життя, поки знову не був повернутий на патріаршество. Грецькі патріоти знаходили діяльну підтримку у Патріарха Григорія. Його авторитет при дворі султана нерідко був єдиним засобом створення умов для поширення національного руху в Греції. Коли ж у країні почався визвольний рух патріотична діяльність Патріарха ще більше посилилася. Святитель незважаючи на можливість втечі не залишав своєї пастви. Турки почали розправу над грецькими патріотами і християнами. Втішне слово святителя було необхідно страждав народу. У День Святої Пасхи 1821 року Патріарх Григорій звершив останню Літургію. Після богослужіння він був заарештований і ув'язнений у в'язниці. Тоді ж святителя зрадили жорстоким мукам, а потім Святий патріарх був повішений на очах багатьох кліриків і мирян між Патріаршим собором і Патріархією. Перед кончиною він благословив народ. Через три дні тіло священномученика було віддано на наругу євреям, які провлачивши тіло з глузуваннями і обплюваннями по Константинополю, втопили його в море. Святе тіло святителя Григорія в Фоміно воскресіння було здобуто грецькими матросами, корабель яких під російським прапором стояв на якорі в Галаті. На тому ж кораблі тіло святителя було перевезено до Одеси. Для поклоніння священномученику Григорію в Одесу прибуло безліч греків і росіян. Нетлінне тіло святителя, одягнене в надіслані з Москви дорогоцінні ризи і митру з хрестом, що належала Святійшому Патріарху Никону, було покладено в Одеському Преображенському кафедральному соборі. Указом Святійшого Синоду 19 червня чин поховання звершив архиєп.Кишинівський і Хотинський Димитрій. Тіло священномученика було поховано в північній частині вівтаря грецького Троїцького храму в Одесі. У 1848 році архієпископом Інокентієм (Борисовим) було встановлено щорічне святкування пам'яті священномученика Григорія в Троїцькому храмі 19 червня (2 липня за н.ст.). У 1871 році святі мощі Патріарха Григорія Vбули перенесені, на прохання грецького уряду з Одеси в кафедральний собор в Афінах і упокоєні в Мармуровому саркофазі. У цьому ж році святитель був зарахований до лику святих Елладської Православної Церкви.