Митрополит Михаїл родом із Сирії. У 988 році, під час хрещення Владимирова, він був присланий до великого князя в Корсунь патріархом Цареградським Миколою Хрисовергом. З Корсуні прибув митрополит до Києва разом з великим князем Володимиром. Михайло був ревний Розповсюджувач християнства; проходячи великі країни, він насаджував насіння віри Христової. Митрополиту Михайлу приписують побудову Києво-Золотоверхо – Михайлівського монастиря, а прибулим з ним з Цареграда ченцям-заснування монастиря Києво-Межигірського. 
Михайло скрізь, де тільки міг будувати церкви, ставив священиків і дияконів і поваляв ідолів. Літописи кажуть, що народ, приліплений до стародавнього забобону, не без жалю дивився на розтрощення своїх ідолів, і коли бог їх Перун кинутий був в Дніпро, то натовп, що бігла за своїм ідолом, кричала вслід: "Перуне, видибай!"тобто " випливай". Бовван, прагненням вод несомий, нібито підкоряючись голосу кричущих до нього, пристав до берега при самому тому місці, де після, в XI столітті, був побудований монастир і названий Видубицьким.
Св.Михайло помер у Києві; мощі його спочивали у великій Соборній Печерській церкві. У написі при раку його на решітці було зображено, що святитель цей преставився в 992 році, похований в Десятинній церкві; що при Печерському ігумені Феоктиста мощі його перенесені в Антонієву печеру; а за поданням архімандрита Романа копи і за іменним указом 23 липня 1730 року, перенесені 1 жовтня того ж року у велику церкву (Печерську).
Коли св.Михайло причтен до лику угодників, невідомо: вважати треба, з самого перенесення мощей його в печери, бо в списку преподобних Антонієвої печери значиться він і у Кальнофойського в 1638 р; і в книзі акафістів з канонами, надрукованій в Печерській друкарні в 1677 р, в 9 пісні, 1 вірші Правила преподобних отців Печерських, поставлено ім'я його, як і донині друкується в цьому каноні; але в загальних місяцесловах його не було, як і інших преподобних Печерських. Вже указами Св. Синоду 15 червня 1762 р., 18 травня 1775 р. і 31 жовтня 1784 р. дозволено друкувати служби преподобним: Михайлу, Антонію, Феодосію та іншим чудотворцям Печерським в книгах, що видаються Лаврською друкарнею, А указом Св. Синоду 6 серпня 1795 р наказано було скласти і грунтовний життєпис святителя Михайла для приміщення в Четьіх Мінеях.
Св. Михаїл вшановується першим київським митрополитом. Деякі літописи називають його другим, а першим грека Леонтія або Леова; в Новгородському ж літописці розпис митрополитів починається з Феопемпта (1037 р.).
До XIII століття митрополити жили постійно в Києві. Спустошення цього міста змусило їх перенести престол митрополії до Володимира на Клязьму, а потім, на початку XIV століття, до Москви, де і правили вони Російською Церквою до встановлення патріаршества (1589 р.). Митрополити Всеросійські іменувалися спершу київськими і всієї Росії. По встановленні патріаршества київські митрополити, по зарахуванні їх до Російської ієрархії, займали перше місце після патріархів.