В Орловській єпархії знайдені мощі преподобного Макарія Алтайського (Глухарева)

У Троїцькому Різдва Богородиці Оптиному жіночому монастирі міста Болхова Орловської області 24 лютого в склепі-усипальниці монастирського Троїцького храму були знайдені мощі преподобного Макарія Алтайського (Глухарева). Митрополит Орловський і Болховський Тихон у співслужінні духовенства звершив славлення святому.
Біля мощей преподобного Макарія Алтайського владика Тихон звершив всенічне бдіння.
Святиня перебуватиме до травня 2024 року в Богоявленському соборі міста Орла. Пізніше частина мощей преподобного Макарія Алтайського передадуть в Алтайську митрополію. Правиця святого буде зберігатися в Троїцькому оптиному монастирі Болхова.
У найближчі дні на сайті і в спільнотах Орловської митрополії в соціальних мережах вийде відеосюжет про набуття мощей преподобного Макарія Алтайського.
***

Преподобний архімандрит Макарій (в миру — Михайло Якович Глухарев; 1792-15 (31) травня 1847) відомий як православний Місіонер і перекладач. Його переклад Старого Завіту використовувався при роботі над Синодальним перекладом Біблії на російську мову.
Ще в дитинстві Макарій володів рідкісними мовними здібностями, до 20 років освоїв єврейську, німецьку та французьку мови.
Закінчив Петербурзьку духовну академію, був пострижений у чернецтво і призначений ректором Костромської духовної семінарії. У 1821 році возведений у сан архімандрита і поставлений настоятелем Костромського Богоявленського монастиря.
Пізніше в Москві архімандрит Макарій прийняв благословення на місіонерські праці від митрополита Філарета (Дроздова). У 1830 році прибув на Алтай, де зайнявся освітою місцевого населення. Тут за тринадцять з половиною років місіонерського служіння отець Макарій хрестив близько 700 дорослих алтайців і понад 700 їхніх дітей.
Архімандрит Макарій не залишив справу перекладу до кінця життя. Зрозумівши, що в Росії видати переклад не вдасться, він захотів надрукувати його за кордоном. Він подав прохання про звільнення його від звання начальника алтайської місії і про дозвіл йому відправитися на прощу в Єрусалим. Але на прощу в Єрусалим його відпустили не відразу. Ухвалою Синоду він був призначений настоятелем Болховського Троїцького Оптина монастиря Орловської єпархії.
Опинившись замість Палестини в Орловській єпархії, Макарій знайшов, що і тут широка НИВА для місіонерства.
Виявилося, що навіть міський голова не знав Символу віри, а знав тільки «Отче наш». Тоді здивований і обурений цим архімандрит велів дорослим приходити в монастир і дітей надсилати.
До майбутнього святого постійно приходили люди. Вдень він їх приймав, ночами продовжував переклади. Також він не залишав турботи про місію, збирав кошти і набував для неї нових співробітників.
Архімандриту Макарію вдалося домогтися дозволу про виїзд до Єрусалиму. За кордоном отець Макарій збирався надрукувати зроблені переклади, але напередодні подорожі сильно захворів і помер в 1847 році.
Архімандрит Макарій був похований у склепі-усипальниці Троїцького храму Троїцького Оптина монастиря Болхова.
Зарахований до лику святих Архієрейським Собором Руської Православної Церкви в 2000 році. Входить до первісного складу собору Орловських святих.