У робочому селищі Нова Ляда Тамбовського муніципального округу Тамбовської області, на території храму преподобного Силуана Афонського, 10 серпня 2026 року, відбулася урочиста церемонія відкриття пам'ятника преподобному Силуану Афонському. Захід очолив керуючий справами Московської Патріархії митрополит Воскресенський Григорій, який прибув на Тамбовську землю з благословення Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила для участі в урочистостях на честь дня пам'яті святителя Питирима, єпископа Тамбовського, і собору тамбовських святих.
Перед початком заходу митрополит Воскресенський Григорій і митрополит Тамбовський і Рассказовський Феодосій оглянули храм.
Ініціатором створення пам'ятника є радник голови російського військово-історичного товариства Ростислав Гнатович Мединський, ідею якого підтримали уряд Тамбовської області і Тамбовська єпархія.
Пам'ятник створений на кошти російського військово-історичного товариства тамбовськими скульпторами Михайлом і Дмитром Саличевими.
З вітальним словом до присутніх звернувся керуючий справами Московської Патріархії митрополит Воскресенський Григорій. "Будь-який святий-це для нас зразок для наслідування, а преподобний Силуан Афонський, уродженець Тамбовської землі, крім усього іншого, є для нас учителем. Цей святий, який народився на Тамбовської землі, який трудився тут, в один з періодів свого життя пішов на Святу Гору Афон. Він жив абсолютно особливим духовним життям. Він досяг праведних висот. І завдяки цьому досягненню він зміг вчити дуже багатьох», — сказав митрополит Воскресенський Григорій.
Радник голови російського військово-історичного товариства Ростислав Мединський, вітаючи присутніх на відкритті пам'ятника, нагадав, що Собор тамбовських святих включає в себе імена людей, прославлених на всю Росію. Це і адмірал російського флоту, праведний воїн Феодор Ушаков, і знаменитий Оптинський старець Амвросій. На його думку, відкриття пам'ятника святому Силуану Афонському в рік 160-річчя з дня його народження також символічно, тому що в образі цього святого кожна людина може знайти собі «щось близьке і Священне» і постаратися навчитися від нього любити ближнього, не втрачати надії на милість Божу і не впадати у відчай.