В миру Іоанн, племінник і учень преподобного Сергія Радонезького. У 12-річному віці був відданий на виховання Радонезькому ігумену і тоді ж пострижений їм в чернецтво з ім'ям Феодор. Під керівництвом святого св. Феодор швидко зростав у духовному житті і там же, в Троїцькій обителі, прийняв священицький сан. Коли молодий подвижник відкрив духовному батькові своє бажання заснувати особливу обитель, преподобний Сергій, прозріваючи в учневі своєму великого подвижника, благословив його обрати місце для нової обителі.
Св.Феодор уподобав на березі Москви-ріки містечко Симоново, і преподобний Сергій сам приходив подивитися і благословити вибране місце. Тут преподобним Феодором була побудована церква на честь Різдва Богородиці, а в 1380 р в ній були поховані герої Куликовської битви – схимонахи Олександр і Андрій. Новий монастир став називатися Симоновим. Будучи ігуменом Симонова монастиря, преподобний Феодор, хоча і був відволікаємо загальноцерковними справами, проте неослабно керував монастирським життям і виховав багатьох подвижників, з яких найбільш відомі преподобний Кирило Білозерський і преподобний Ферапонт Лужецький (Можайський).
Глибокий розум і чернечі подвиги святого здобули йому загальну любов, а святий князь Димитрій Іванович Донський обрав його своїм духівником і часто доручав йому важливі церковні і державні справи. Так, в 1381 р Святий їздив до Києва для запрошення на Московську кафедру святителя Кипріяна; в 1383 р з важливим церковним дорученням був у Константинополі. У 1388 р преподобний Феодор знову подорожує до Константинополя у справах Російської Церкви і повертається в Росію в Сані архієпископа Ростовського. Протягом недовгого управління Ростовською єпархією він заснував у Ростові Різдвяний монастир і керував ним до своєї смерті, що послідувала 28 листопада 1394 р.
Святитель був хорошим іконописцем і за своє життя написав багато ікон, в тому числі і образ преподобного Сергія Радонезького. Святі мощі святителя Феодора спочивають в Успенському соборі Ростовського Кремля.