Я часто чула, що у відносинах з Богом важлива подяка! Головне таїнство Церкви називається "Євхаристія", що перекладається з грецької мови, як подяка.

Ми навіть на радіо присвячуємо темі подяки цілі програми. Важлива чеснота. Я в цьому ніколи не сумнівалася. І так, я була вдячна Богу за життя і за турботу.

Але в одній з програм почула розповідь, як людина дякувала Богові, коли його везли в швидкій. За все: за лікарів, які поставили діагноз і опікуються, за вчених, які розробили ліки, за інженерів, які створили машину, яка везе в лікарню, за водія, який її веде.

І раптом слова про те, що подяка потрібно нам самим як ліки я почула по-новому. Ще мені сподобалася ідея кожен день писати записки, за що ти вдячна, і складати в коробочку. А в моменти печалі діставати їх і читати. Багато-багато папірців.

Після запису програми я їхала додому повна рішучості почати дякувати Господу не в загальному, а конкретно. Увечері на молитві стала перераховувати, що саме викликало у мене почуття подяки. Вийшло довго і емоційно.

Увага концентрувалася не на тому, що турбувало, що не подобалося, як раніше, а на хорошому. Як багато, виявляється, у мене в житті хорошого! У десятки, ні, в сотні разів більше негативного. Раніше ніколи не промовляла собі, що саме так прекрасно в моєму світі. Молитва наповнилася новими словами.

На наступний день трапилися неприємності, і я спробувала подякувати Богові за них! Серце наповнила радість! Подяка допомогла прийняти ці обставини як дар Божий, як найкраще, що могло зі мною статися. Адже Бог завжди дає нам найкраще з усіх варіантів. Вдячність породила смирення!

У наступні дні, коли з'являлася тривога, що щось піде не за моїм планом, починала дякувати. І ясно усвідомлювала, що станеться тільки найкорисніше. Адже кожну деталь мого життя Господь контролює.

В якийсь із днів я розлютилася на запізнення кур'єра. Але почала дякувати за це Богові. Гнів миттєво пройшов. Перевела чайові кур'єру. Мені так легко на душі. Нехай і іншій людині стане легше. Напевно він втомився їздити по району на велосипеді.

До кінця тижня експерименту зрозуміла, що подяка-універсальне рішення і дійсно-ліки для душі! Завдяки Бога, відчуваєш його промисел у всіх обставинах життя.

Печаль перетворюється в радість, тривога в спокій, гнів в співчуття, жадібність в щедрість, лінь в бажання робити добрі справи. Перераховувати можна довго.

Тепер при найменших ознаках втрати миру в душі я хапаюся за подяку. І цей вид молитви такий прекрасний! Слава Тобі, Господи! І далі-солодкі хвилини подяки, надії і довіри!