Преподобний священномученик Кукша і преподобний Пимен Постник померли після 1114 року. Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський (ХІІ; пам'ять 23 травня), в Посланні до преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського († 1182; пам'ять 6 серпня), писав про преподобного Кукші: "як можу гідно прославити святих мужів, що були в Святому Печерському монастирі, в якому язичники хрестилися і ставали ченцями, а іудеї приймали святу віру? Але я не можу промовчати про блаженного священномученика і чорноризця цього монастиря Кукші, про який всі знають, що він проганяв бісів, хрестив в'ятичів, дощ звів, висушив озеро, створив багато інших чудес і після багатьох мук убитий був з учнем своїм Никоном". 
Кончину священномученика Кукші прозрів преподобний Пимен Постник. Ставши серед великої Печерської церкви, він голосно сказав: "Брат наш Кукша убитий на світанку!"
В'ятичі, серед яких проповідував і прийняв кончину преподобний священномученик Кукша, жили по річці Оці, займали місцевість Орловської і Калузької областей. Вони були язичниками. Преподобний Нестор Літописець (пам'ять 9 листопада), описуючи в'ятичів, обурювався їх мерзенними звичаями і додавав, що вони так живуть "навіть і до нинішнього дня", залишаючись незнайомими з Законом Божим і творячи свій закон. Преподобний священномученик Кукша проповідував у в'ятичів за часів святителя Феоктиста, єпископа Чернігівського (1113-1123 рр.). Він був похований, так само, як преподобний Пимен Постник, в Ближніх печерах (пам'ять собору преподобних, спочивають в Ближніх печерах – 11 жовтня).