Яке значення в нашому житті має слово? Воно може бути життєдайне, обнадійливе або звинувачує, гнітюче, що вводить у відчай. Часто ми кидаємо слова, як фантик на дорогу. Начебто дрібниця, а позаду залишається бруд, сміття. Не думаємо про те, що за словами стоїть, що станеться в душі іншої людини від наших оцінок, рекомендацій, які, можливо, доленосні наслідки відбудуться від необдуманих слів.

"Люби більш мовчати, ніж говорити, від мовчання розум зосереджується в собі, від багатослів'я він впадає в неуважність», — сказав Ігнатій Брянчанінов.

"Більш люби мовчати, ніж говорити, мовчання збирає, а багатослівність марнує», — говорив Андронік Глинський.

Дійсно, часто після прийняття Христових Тайн або відвідування святого місця впадаєш в пустослів'я, суєтне обговорення чогось і йде благодать... Наче й не було нічого. Це не означає, що не потрібно ділитися духовними переживаннями, але якийсь час варто побути в стані «внутрішньої тиші», тієї самої зосередженості, про яку говорять святі, щоб не розплескати отриману благодать.

Часто кажу собі про те, як важливо промовчати. Не відповіси на образу-не буде сварки. Не передаси людині негативний відгук іншого про нього — не зіпсуєш йому настрій, не збентежиш душу! Як важливо зберігати в тиші те, що довіряють тобі інші, як необхідно помовчати, не підтримати осуд когось. Практикуючись в мовчанні, можна уникнути багатьох серйозних помилок, гріхів. І стати ближче до Бога. Допоможи мені в цьому, Господи!