Традиційна хресна хода з Кам'янця-Подільського до Почаївської лаври відбувається цими днями в Україні. Паломники вийшли 19 серпня після літургії Преображення Господнього та розраховують прибути до монастиря 27 серпня — напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці. За вісім днів учасники мають подолати близько 250 км.

Як повідомляє «Союз православних журналістів», колона цього року помітно зросла і подекуди розтягується майже на три кілометри. Серед прочан багато молоді. Поліція супроводжує ходу, пояснюючи це необхідністю забезпечити безпеку на дорогах та громадський порядок.

При цьому хресна хода проходить на тлі непростих стосунків між Українською православною церквою (УПЦ) та владою. На Хмельниччині раніше діяла заборона на проведення масових заходів, проте правоохоронці заявили, що не можуть притягнути до відповідальності «організаторів» ходи, оскільки їх неможливо визначити: паломники кажуть, що йдуть самостійно, люди просто приєднуються до колони шляхом.

Традиція хресного ходу з Кам'янця-Подільського до Почаєва пов'язана з подією 1832 року. Згідно з церковним переказом, сліпа дівчинка Ганна Якимчукова разом із бабусею пішки прийшла з Кам'янця-Подільського до Почаєва до чудотворної ікони Божої Матері і після молитви прозріла.З того часу паломництво стало щорічним. Віруючі йдуть по кілька десятків кілометрів на день, вирушаючи в дорогу ще до світанку.

Монастир Почаївської лаври розташований на Волині, на Почаївській горі. Це один із головних православних монастирів України. Історія лаври налічує кілька століть, а головними святинями обителі вважаються Почаївська ікона Божої Матері та відбиток стопи Богородиці на камені.

2026 року ситуація навколо Почаївської лаври залишається напруженою. Українська влада домагається через суд повернення державі низки будівель та земельних ділянок, пов'язаних із монастирем. За даними Тернопільської обласної прокуратури, зараз розглядаються чотири відповідні судові справи.

Адміністрація Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника також звернулася до поліції з проханням перевірити законність цього хресного ходу. У заповіднику заявили, що масовий захід може вплинути на збереження об'єктів культурної спадщини та має узгоджуватися з українською владою.

Крім того, державні органи вимагають від керівництва лаври переглянути її церковні зв'язки. Влада України вважає УПЦ пов'язаною з Російською Пправославною Церквою і останніми роками послідовно домагаються скорочення таких зв'язків.

Для віруючих нинішній хресний хід залишається насамперед релігійним паломництвом. Учасники продовжують шлях до Почаївської лаври, незважаючи на адміністративні обмеження та суперечки навколо монастиря. Очікується, що 27 серпня колона досягне обителі, де прочани візьмуть участь у богослужіннях напередодні Успіння Богородиці.