Ми з чоловіком перші в нашій компанії прийшли до церкви. Практично відразу після того, як стали батьками в перший раз. І жадібно вбирали в себе нову інформацію.
Я дуже пишалася, що багато дізнаюся нових слів і понять, що вже майже перестала ставити в храмі наївні питання типу: «Це що, ось зараз було, вже причастя? А причастя коли? А чим там мажуть і з чим хлібець роздають? Батюшка, а мені які гріхи розповідати на сповіді, я ж не крала, не вбивала нікого? А що можна їсти на сніданок, щоб причаститися?».
Я насправді була майже єдиним у своєму колі держателем церковних знань. Мій малесенький первісток тягнувся рученятами за столом до всякого смачного, випереджаючи молитву перед початком куштування їжі, і я строго (ах як зараз соромно!) говорила «А ну-ка змирися, мій хороший, терпи!». Єхидні друзі додавали: «А ну-ка возлюби!»…
На мене йшов інформаційний потік, з якого досить довгий час мені було цікаво все те, що радять православним батькам. Він був дуже суперечливий, вельми. Що значить пороти дітей, коли вони ще поперек лавки? Чи піднімати їх на молитву на зорі? А якщо вони не розуміють, про що молитва? Змушувати вистоювати всю службу в храмі або нехай грають з однолітками в церковному дворі? Чому багато православні книжки, які я їм читаю, такі сумні? (А тим часом, як було приємно знаходити серед них забавні, наївні, захоплюючі книги, наприклад, Юлії Вознесенської). А коли дитина хворіє-пити антибіотики або ще сильніше молитися? Робити щеплення або покладатися на Бога? І як вселити дочки – важливо не те, якої форми у неї ніс-а наскільки вона духовна?
Мій хороший знайомий батюшка, пригощаючи мене в колі своєї великої прекрасної сім'ї чаєм з печивом, сказав: «Ну не тиркай ти їх! Не тиркай! Вони будуть вести себе так, як ведете себе ви в своїй родині! Вони будуть схожі на вас, а не на ті моралі, які ви говорите!».
Цей Пастир Добрий, який виростив багато власних дітей, пояснював мені прості важливі речі. Якщо у вашої дитини проблеми – постарайтеся їх якомога якісніше і розумніше вирішити. Якщо у нього проблеми з навчанням-знайдіть хорошого педагога, а не вставайте в позу мудрого дорослого зі словами: «Ти що, навчання – це ж твоя робота! Ти повинен робити її добре, Бог любить працьовитих!». Ви загляньте в його підручник з математики, можливо, пафосу в вашому голосі поменшає! Або – якщо у вашої дитини криві зубки-терміново йдіть до хорошого ортодонта. Зробіть його зубки прямими, щоб він не соромився посміхатися перед однолітками. А потім розкажіть, що і духовний його вигляд теж має значення. Але-після ортодонта.
Дорогі батьки, які задають Богу стільки ж питань, скільки я! Шлях до православного виховання лежить через ортодонта, педагога... і через нас з вами-які прості і чесні речі.
Программа «Частное мнение» на радио «Вера»: https://radiovera.ru/a-nu-ka-vozlyubi.html