Хіба атеїст не може виконувати заповіді Христові краще, ніж багато віруючих? - запитали у мене під час одного з ефірів на радіо. Що ж, тут треба розмежувати кілька різних понять. Чи може атеїст бути моральною людиною, законослухняним громадянином, сумлінним працівником, турботливим сім'янином? Зрозуміло, може. Чи може атеїст робити добрі справи? Поза всяким сумнівом. Свідомість морального закону - не ознака приналежності до Церкви. Це ознака приналежності до людського роду. Досить дивно було б говорити про суд Божий, якби люди просто не мали поняття про закон. Але Закон, як каже Апостол, всім відомий, він написаний в людських серцях, і деякі люди (в тому числі і атеїсти) наполегливо намагалися йому слідувати.

Але ми не можемо сказати, що атеїст дотримується заповідей. Заповіді-це не зовсім те саме, що»правила людського гуртожитку".

Заповіді-це те, що існує в рамках Завіту, особливих відносинах з Богом. Можна виконувати сімейні обов'язки, тільки якщо ви-член сім'ї. Можна виконувати накази командування тільки якщо ви-військовослужбовець. Можна виконувати вказівки керуючого, тільки якщо ви — працівник на цьому підприємстві.

Точно також можна виконувати заповіді Божі тільки перебуваючи в завіті з Богом. Перша з Десяти Заповідей говорить:» Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства; нехай не буде у тебе інших богів перед лицем Моїм " (Вих.20:2,3)

Заповіді-це те, що належить народу Божому, в чому проявляються його відносини з Богом. Тому навіть дуже хороший, моральний атеїст заповідей не дотримується-і не може.

Друге, що слід зазначити-мета християнської віри полягає не в тому, щоб зробити вас порядним громадянином. Це її побічний ефект. Обов'язковий-але побічний.

Уявіть собі, наприклад, людину, яка готується до космічного польоту — вона при цьому веде здоровий спосіб життя, дотримується режиму і дієти, не п'є і не курить, і, в результаті, має здоровий колір обличчя. Але цей здоровий колір обличчя — не головна його мета. Це прояв того, що у нього є в житті мета — полетіти в космос.

Мета християнської віри-не в тому, щоб стати добропорядним громадянином, хоча це обов'язково. Так само як мета життя гусениці-не в тому, щоб стати добропорядною гусеницею. Ця мета лежить поза її гусеничним життям. Їй належить стати метеликом, і легко спурхнути над усім тим світом, який був для неї звичним в її минулому житті.

Євангеліє говорить про те, що Бог пропонує нам життя вічне і блаженне. Щоб знайти цей дар, бути моральною людиною-необхідна, але не достатня умова. Треба увійти в заповіт — довіритися, стати Богу своїм. Це навряд чи можливо для людини, яка хоче залишатися атеїстом.

Программа «Частное мнение» на радио «Вера»: https://radiovera.ru/ateist-i-zapovedi-hristovyi.html