Спору немає, до чого важливий мирний дух в сім'ї. Особливо збереження його між чоловіком і дружиною.

Є пари, де один емоційно підтримує іншого, якщо той інший ослаб. Розтривожився, засмутився, злякався. Причому ролі ці змінюються: то чоловік дружину підтримує, то навпаки, а в підсумку — гармонія. Це прекрасно. А у нас в родині інакше: ми з чоловіком завжди на одній емоційній хвилі. Є в цьому свої плюси: розуміємо один одного без слів. Один щось подумав, другий тут же відповів, Ми вже звикли. Але є і мінуси. Адже як підйоми, так і спади в настрої у нас завжди одні на двох.

І ось ситуація: вечір довгого важкого дня, втомилися обидва, перевантажені інформацією не найприємнішою. Швидше б спати, але чоловік ще щось пише в ноутбуці, у нього справи. А я домиваю посуд. І раптом кидаю чашку, вона сама вислизає з рук. Ні, не розбилася. Але так голосно дзвякнула! Чоловік підстрибує на місці, ніби кіт, у нього вириваються слова докору.

І ось тут найголовніше. Я не винна, адже так? Я втомилася, дуже хочу спати і все одно працюю. Ну які до мене претензії? Але!

Але він втомився теж і все одно працює. Так же само. Такий вже у нас день. І адже він теж не винен. Докір стався спонтанно.

Ми на одній хвилі. Пам'ятати про це, знати завжди. І тому не важливо, хто першим скаже: «Прости».

"Прости" - Хоч і не винен. Прости, що ненавмисно досадив. Або досадила. Адже ми обидва втомилися. І ми обидва не ідеальні. Але ми-це саме ми. Ми разом, а завтра буде інший день.

...Іноді просити вибачення потрібно просто заради збереження миру в будинку. Заради того, щоб будинок не розділився, встояв. І заради рідної людини, з яким не хочеться сварки.

Один скаже: "Вибач!", а інший відповість: "це ти мене прости!"Це як пароль і відгук. І все, проїхали, через хвилину вже й не згадаємо, як різко чашка дзвякнула.

Адже наше спільне " ми " набагато цінніше будь чашки. Яка, до речі, і не розбилася.

Програма "Приватна думка" На радіо "Віра": radiovera.ru/skazat-prosti-natalja-razuvakina.html