Коли тобі щось доручено, потрібно робити це добре. Причому докладати старання, Господь ледачим не допомагає. Цю аксіому я засвоїла ще в дитинстві. Хоча росла я в атеїстичної середовищі і розраховувала, скоріше, не на допомогу Божу, а на відсоток везіння. Але і ці розрахунки були марними.

Я вчилася в музичній школі і паралельно освоювала роль ведучої концертів. Це було просто: вийти на сцену, голосно і виразно оголосити назву твору, імена автора і виконавця. Академічні концерти проводилися в кінці кожної навчальної чверті, а вела їх, за рішенням педагогів, я.

Але ось одного разу мені дали цілу пачку машинописних листів і попросили підготуватися гарненько, вивчити текст. Мав відбутися великий ювілейний концерт в просторому залі Будинку офіцерів, за участю знаменитих випускників школи, з безліччю запрошених.

Вдома мені не раз нагадували і мама «і бабуся: "Натуль, ти б слова-то повчила!"Але я лише ковзнула по тексту очима буквально за день до концерту і відклала листочки в сторону — чого там вчити-то, це ж не вірші, а сенс кожного абзацу я донесу до слухача неодмінно! Перед кожним номером кілька пропозицій сказати... Та подумаєш!

Мені було всього десять років, а зухвалої впевненості в собі було вже на десятьох. І добре, що завдання я провалила з тріском! Пам'ятаю, ніби це відбувалося вчора: я стою, засліплена рампою, і силюся згадати хоч якісь з щойно прочитаних за лаштунками рядків. А коли замість опери "Орфей «я дзвінко оголосила назву нікому не відомої опери» Рахман«; Рахман — це прізвище керівника хору, який якраз і повинен був виконувати арію з»Орфея"... Ось тоді до мене підійшла одна з викладачок і рішуче забрала багатостраждальні листочки в свої руки. І провела решту концерту сама.

У музичну школу мене потім ноги не несли, так було соромно. Але на черговий урок я все ж прийшла, і всі продовжували спілкуватися зі мною як ні в чому не бувало. Хороші делікатні люди! Однак досвід я отримала на все життя.

Не сподівайся на щасливий квиток, якщо дозволила собі не готуватися до іспиту. Не розраховуй на допомогу Небес, якщо полінувалася перевірити інформацію і здала в редакцію сирої текст. Не лінуйся взагалі ніколи, адже і кінцевий результат праці набагато більш порадує, якщо ти йшла до нього чесно, а не безсовісно, не абияк.

Сили свої потрібно розраховувати. Та й завдання тестувати на березі-кому працюєш, Господу?.. Але якщо взявся виконувати — не вдавайся неробства, від праці не ухиляється. І Господь допоможе. Неодмінно!

Програма "Приватна думка" На радіо "Віра": radiovera.ru/truditsja-po-chestnomu-natalja-razuvakina.html